В давні часи, дякуючи панській Польщі і працелюбності наших предків, в Бережанах з’явився рукотворний став. Кажуть, було престижно ходити туди на «шпацер». З тих пір багато що змінювалося: політичні системи, влада, став і його інфраструктура. Ще залишились в пам’яті часи, коли бережанці в спекотні літні дні сім’ями відпочивали на озері, дітлахи вудили рибу і вчилися плавати… Вже й не віриться, що таке колись могло бути, дивлячись на теперішню ситуацію. 

Одного дня з’явились «добрі дядьки» на екскаваторах і, маючи «добрі наміри», розділили став: спочатку перегородили Кашталівку, а потім, як розігралась фантазія, вирішили взагалі «добити» роками діюче і безвідмовно функціонуюче природне середовище. Тому річку вирішили відділити від ставу, насипавши довгу дамбу. Це був «подарунок» бережанцям замість об’їзної дороги. Не знаю, як хто, але я його чомусь не оцінив. Став почав занепадати – купатись в ньому вже стало неможливо і всі мовчки та приречено споглядали «необ’єктивну реальність».

Читайте більше на сайті газети "Береж інфо"